Моя Україна ІІ (Вірші про Україну)

Ігор Калиниченко

Моя Україно! Сади забуяли, 
В озерах пливуть голубі небеса. 
Печаль і тривога у серці зів'яли, 
Квітує навколо чарівна краса. 

Солодкий нектар розіславсь у повітрі, 
Палає каштанами Київ дзвінкий, 
Хміліють квітки в золотистому світлі 
І пестить обличчя промінчик п'янкий. 

Як гарно вдихати повітря духмяне, 
Дивитись на стиглі, квітучі поля, 
І знати, що ти, моя ненько кохана, 
Уже незалежна і вільна земля. 

Моя Україно! І де б я не їздив, 
І де б не блукав я (о мати, прости!), 
Завжди проклинав я отих комуністів, 
Що довго тобі не давали цвісти. 

Моя Україно, рожевий серпанок, 
Напоєне збіжжя солодких полів. 
В барвистій росі прокидається ранок 
І віє над світом замріяний спів. 

Моя Україно, розбиті дороги, 
І зоряних лук золотисті сліди... 
Ти знищила всі мої болі й тривоги, 
Умила відром дзвінкової води. 

Моя Україно! Ти сильна й багата, 
У тебе мільйони найкращих синів, 
І мова твоя, солов'їна й крилата, 
Ще світу покаже величний мотив. 

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги, 
Махнуть золотистим крилом рушники, 
І щастя затмить всі печалі й тривоги 
На вічні роки і прийдешні віки! 

Моя Україно- Волинь і Поділля, 
Донбас, Придніпров'я, Карпати і Крим. 
Тебе не здолало фашистське свавілля, 
Не з'їли поляки, не вбив "Третій Рим"! 

Хай весни твої гомонять калиново, 
Летить крізь туман до майбутнього шлях, 
Хай з вітром бринить від Луганська до Львова, 
Від Ялти до Луцька блакитний твій стяг. 

Моя Україно, народ мій коханий, 
Брати-українці, мої земляки! 
Здоров'я і щастя вам, рідні краяни, 
Добробуту, миру на довгі роки! 

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина 
Запалить любов'ю гарячі серця, 
Й піснями наповниться вся Україна 
Від щастя, якому не буде кінця!