вівторок, 21 лютого 2017 р.

Еміль Дубров: Тоді я жив! Тоді я був щасливий!

Тоді я жив! Тоді я був щасливий!
То бУла територія вогню,
Де Правді не було альтернативи -
МИ тут випалювали шинами Брехню!
І серце билося у такті барабанів,
І кров кипіла в жилах мов вогонь!
Все було ясно, ,,беркута,, - погані ...
Та МИ, могли здолати будь кого!

Мов стиснутий кулак, в серцях пориву
Стояли брат за брата, як стіна,
Вогонь вплітався в чорну диму гриву 
І нерви, мов натягнута струна!..
Спливає час ... Мнуло вже три роки,
То де ж ви браття, хрещені вогнем?..
Когось, під Іловайськом стихли кроки,
Хтось під Дебальцево, оплаканий дощем...
І знов Брехня повзе Святим Майданом,
За гроші куплені стоять мітингарі,
Народ і влада - відгороджені парканом..
І Правдою гендлюють лихварі...

21.02.2017 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар