Володимир Ференц
На лукомор’ї дуб зелений
Під дубом є Верховний Дом.
Там Чечет є і Чорт учений
Із синьо-білим язиком.
Язик направо – москвоводить,
Язик наліво – знов триндить.
Там дивеса, там криза бродить,
Азар з капустою сидить.
На килимових там доріжках
Сліди зазнавшихся людей.
Хатинка там на птичих ніжках.
Її б за ніжки- і в музей!
Усяких різних кнопкозомбі
Щоранку в цьому залі повно-
Заносить хвиля темна їх,
Усяких привидів страшних.
Все ланцюжком ідуть пихаті,
І животаті, і багаті таті,
А з ними Чечет, як завжди,
Виходить наче гусь з води.
Там опозиція з народу
Трибуну грізно відбира
Там спікер горло надрива,
Вона в темниці гордо тужить,
А Сірий Вовк їй вірно служить.
Там ступа з Бабою Ягою
Летить і тужить за Москвою
Там знавіснілий Чорт Табачний
За язиком московським плаче
Я там не був і буть не хочу,
Де дім стоїть і дуб зелений
Де той Чортяка недовчений
Народу голову морочить.
13.02.13р.
Немає коментарів:
Дописати коментар