Хіба від влади
проростає день,
Ранкові роси і
снага походу.
І хто б за це,
із неї темінь здер,
Щоб сяйво
краще сяяло народу.
Така нагода
рідко випада,
Пора часу
внизу сяйнула радо.
Все наболіле з
ночі осіда,
Яке без світла
броде наче стадо.
Хай йде
світанок чистий від зорі,
Життя летить,
немає перекурів,
Лиш слід лишає
смутний на дворі
Де владна
темінь грає на бандурі.
Тільки їй, не
слід цього робити,
Та звучань
останню темряву січе.
І світання їй,
уже не збити,
Бо сама
холодна, в темряву тече.
Немає коментарів:
Дописати коментар