Вишіптуй

Леся Геник

      

Вишіптуй журу із мене,

холодну, колючу муку.

Клади лікувальне зілля

на виболене чоло.

Безсиле єство надії

тримає іще за руку,

хоча сподівання мрево

давно уже відцвіло.

Фати не було у мрії,

пішла під вінець у чорнім...

Ніхто не сказав, що марно,

що чорне - то на біду!

Тепер на душі - розруха,

думок голосне воро́ння

видзьобує крихти світла

в захмареному саду.

Така вже у серця карма -

то падати, то злітати,

то зранене у юдолі

вираювати крило.

А ти не дивись, що плачу,

Вишіптуй мої утрати,

Клади лікувальне зілля

На виболене чоло...

(23.05.13)