Її
пальці пропахли травами,
Гіркне
мед на тонких вустах,
Мріє
літо хмільне загравами
В
шоколадних палких очах.
А
волосся, мов пиво, піниться
По
засмаглій її спині...
Зореока
печальна схимниця
Пожинає
серпневі дні.
Бурштинові
снопи позліткою
Шурхотять
на терпких вітрах,
Порохнявіє
плай веріткою
У
карпатських густих лісах.
Вона
дихає в сад туманами,
Ароматом
солодких вин
І дощами
блукає п'яними
Між
туманних легких гардин.
А на
ранок дзвінками росами
Мерехтить
на цупких листках...
О, яка ж
ти прекрасна, осене,
Як
шафранний акорд п'янка!..
Автор: ©
Наталя Данилюк
Немає коментарів:
Дописати коментар