Спи,
синочку мій, засни,
Слухай
музику весни –
Талі
води в ній несуть
Мудрість
пращурів просту,
Неприборкані
вітри
Сиплять
істини згори,
Жар
небесного світила
Ніжно
пестить наші крила,
Ну а
матінка-землиця,
Справжня
мудрості криниця,
Всім,
хто здатен тишу чути,
Проявляє
вищі суті…
То ж
відкрий, синочку, навстіж
Своє
серце вічно-спрагле,
Хай
наповниться до краю
Тільки
тим, що не згорає,
Не
знеціниться довіку,
Що від
болю й бід є ліком…
Пий
небес цілющі зливи,
Знай,
любов – найбільше диво,
Що
відкриється лиш тому,
Хто
шукатиме невтомно
До добра
стежки тернисті…
Будь,
синочку, серцем чистий!
Автор: ©
Роман Лесюк
Немає коментарів:
Дописати коментар