субота, 14 грудня 2013 р.

Кипить майдан...


 Кипить майдан, вирують душі…
 Зима притрушує сліди…
 Сидять під захистом чинуші
 Й полощуть воду, як завжди…


 Ні слів, ні лементу не чують
 Так, ніби то і не до них…
 Людське життя – барикадують
 І, мабуть, благ ждуть неземних.

 Прости їх, Боже, бо не знають
 Що роблять, задля золотих…
 Безвинних садять і карають,
 І ждуть, щоби майдан затих.

 Не відає, «високе панство»,
 Що вже летять до них гінці,
 Від роду давнього – гетьманства,
 Вручити сорому вінці…

 За те, що крали у народу
 Останні крихти на життя,
 І навіть праведну свободу,
 Жбурнули жужмом на сміття.

 Життя вирує на майдані…
 Відлуння чується набат…
 Надія бродить у тумані
 Поміж людських і Божих врат.

Чумак Катерина


Немає коментарів:

Дописати коментар