Мамі Героя Небесної Сотні Володимира Мельнічука пані Надії і усім
матерям, хто втратив своїх Синів ... вклоняюсь.
Тебе нема…
Січе безжально вітер,
Шалений ритму струм
Зриває з крон листки,
Дощем пливе зима,
Під обеліском квіти,
І мій одвічний сум
Сльоза́ми в пелюстки.́
Тебе нема…
Ти відлетів журбою,
Сховавши в небосхил
Поранення крила́,
А я тепер сама,
І слі́дом за тобою
Тягну́сь з останніх сил,
Згораючи дотла.
Ти відлетів журбою,
Сховавши в небосхил
Поранення крила́,
А я тепер сама,
І слі́дом за тобою
Тягну́сь з останніх сил,
Згораючи дотла.
Тебе нема…
Ревуть в напрузі жили,
На стомлене чоло,
Лягає чорний слід,
В полон бере пітьма,
Ледь-ледь збираю сили -
Тепер моє крило
Вже рветься в той політ.
Ревуть в напрузі жили,
На стомлене чоло,
Лягає чорний слід,
В полон бере пітьма,
Ледь-ледь збираю сили -
Тепер моє крило
Вже рветься в той політ.
Тебе нема…
Життя довічна смута,
Багровий в ранах сніг,
Смертельний листу тріск,
Порив жаги дарма -
Не відпускають пута
Моїх прикутих ніг
В холодний обеліск.
Життя довічна смута,
Багровий в ранах сніг,
Смертельний листу тріск,
Порив жаги дарма -
Не відпускають пута
Моїх прикутих ніг
В холодний обеліск.
Тебе нема…
Оплакую світлину,
В мольбі бракує слів,
Біді немає меж,
Десь там спішить весна,
В ній пісня соколина,
Та що мені той спів -
Мене немає теж.
Оплакую світлину,
В мольбі бракує слів,
Біді немає меж,
Десь там спішить весна,
В ній пісня соколина,
Та що мені той спів -
Мене немає теж.
Василь Ковтун. 25.12.2015р.
Немає коментарів:
Дописати коментар