Осінь у Львові

Віолончельний плач на Кайзервальді

Це вже осіння музика одвічна,

Якби не голос спогаду Вівальді -

В тій осені усе здавалось звичним.

І навіває пишне жовте листя

Кохання спомин, затишок колиски,

Тепло каміну і гуцульський ліжник,

Настояний на травах чай іскристий.

Так гарно охолонути від спеки,

Так втішно відпочити вже від літа,

Згадати плани близькі і далекі,

Нові зростити повечірні квіти.

Старий трамвай везе кудись у казку

І хочу, щоб тривала ця мандрівка,

Щоб раптом я отримала підказку

Де тиха пристань, втрачена криївка.

Автор: © Маріанна