МОЇ СЛОВА НЕ ПЕРЕВЕРНУТЬ СВІТ...

 Мої слова не перевернуть світ,

 Не кожну душу зможуть пробудити.

 Мойсей народ свій цілих сорок літ

 Водив в пустелі, щоб його змінити.

 Народе мій! Ти на своїй землі,

 Живеш, немовби маючи провину.

 Навкруг румини, ляхи, москалі,

 Чатують, щоб роздерти Україну.

 Ти наче в приймах, на своїй землі,

 Весь час повчають, як повинен жити.

 Найбільше пнуться браття-москалі.

 В обіймах дружних ладні задушити.

 Серед своїх – не мало яничар,

 Перевертні, запроданці, паскуди,

 Зомбованих фанатів Ілліча,

 З душею підлою продажного Іуди.

 Нема вождів, цих лицарів-гетьманів,

 Щоб захистили землю і народ.

 У  владі править купка інтриганів,

 Що, мов козли, пролізли у город.

 Народ осліп і занімів від болю,

 Терплячий і покірний до пори.

 Будив Тарас, щоби здобути волю,

 І кликав в руки брати сокири.

 Уже пора! Бо маючи державність,

 Знов заколишуть і усе вкрадуть.

 Тоді в могилах предки наші славні,

 Своїх нащадків, нас же,- проклянуть!

  18.08.2009 р.  Мирослав Вересюк.