За добро, що робив я на світі

Борис Мозолевський

За добро, що робив я на світі,

За усі мої муки й жалі

Я воскресну в тридцятім столітті

І пройдусь по коханій землі.

По степах золотих і безкраїх,

Де страждаю, люблю і живу,

Де душа, наче птах, завмирає,

Коли падає тінь на траву.

Не реліктом, не родичем бідним,

Що з далеких доріг заблукав, -

Я прийду до вас гордо і гідно,

Бо для вас я цю землю плекав...

Врятувавши її від пожежі

І утвердивши братство земне,

Ви в оцім подніпровськім безмежжі

Обніміть, наче брата, мене.