БІЛЯ КОГО НАЙТЕПЛІШЕ

—  Біля сонця, — шепче поле

І стернею небо коле.

Гріє лапки журавлів,

Вигляда сімох вітрів.

—  Біля ватри, — мовить тато, -

Коли хочеться співати,

Пізнавати сни землі

На пташиному крилі.

—  Біля пічки, — каже дід, -

Ні печалі, ані бід,

Хоч мороз, як лютий звір,

Що прибіг з Карпатських гір.

—  У перині, — дума киця, -

І вуркочеться, і спиться, -

І калачиком пухнастим

Засинає біля Насті.

— Біля мами, — кажуть діти, -

Завше радісно, як літом,

Навіть вмитися сльозами

Теж найкраще біля мами.

М. Людкевич