В облозі...

В облозі...

 солодкуваті 

 аромати

 крові

 Із Півночі

 приносять

 страх

 відчай 

 вітрами мовить

 І знову саваном

 рваним

 невігласів

 як у лютому

 кутає

 Пентакль

 червоної люті

 Потонути

 без сліду

 і натяків,

 Боже!.

 на ворожих

 багнетах ненаситних

 блиска

 інертнестність

 знесилених голодом

 поколінь...

 Олово

 слів

 плавиться

 у вогнищі біснуватому

 заспані

 сни

 ожили

 і тіні

 шаленіють

 Ехо золотих-

 у терновність

 В лице-мастило

 з воску

 і зорі

 бутафорні

 ...безодня

 ячить

 зголодніла

 і тягне, і тягне, і тягне

 і тягне

 у вир!..

 ...в облозі...

Автор: © Сашко Винниченко