Почнеться половіння, як завжди...

Почнеться половіння, як завжди,

 У серпні, що жовтіє, зазвичай.

 Звернусь до осені я подумки: "Зажди",

 Та скаже серпень: "Сил не витрачай!"

 Не зупинити з літа перехід

 У золотаву осінь. Знаймо ми,

 Що маємо здійснити цей похід

 Крізь осінь, через зиму, до весни.

 Нікчемні спроби в літо ся вернути

 Теплом минулим нас вже не зігріють.

 І це допомагають нам збагнути

 Калини кетяги, що за вікном жевріють.

 Вже починають мжичити дощі,

 І падолиста нам не оминути.

 Ховають люди спини під плащі.

 З'являються і інші атрибути…

 Різноманітні парасольки, чобітки,

 Кашкети, капелюхи, черевики,

 І теплі светри, й кофти, і хустки…

 Дістануть з шаф жінки. Немов навіки

 Прийшли зненацька мряка і сльота,

 Зажури хвиля хмарами накрила,

 Й на присмак у повітрі гіркота –

 В полон усіх нас осінь захопила.

Автор: © RUSZIN