ПОРА ЧУТТЯ ТАКЕ ВІДЧУТИ

Постане – хто? Ну я – старенький встану,
В душі бажань боротись захотіла.
Свербить – завзять колише, бурю мане. 
Можливо мста у неї зголодніла.

Красуня віра, волю підганяє,
Жага не спить, надію хоче мати.
Звитяга тут як тут подібне має,
Сама не хоче осторонь стояти.

Пора усім, чуття таке відчути,
Почтиво уклонитися до нього.
Чесноти в захваті свої набути,
На участь цю - звернутися до Бога.

Постати – гордим, смілим і владарним,
Готовим зло з наругою закрити.
Життя дітей вгорнути квітом гарним,
Щоб майбуття щасливим залишити.

Іван Іванович Давиденко