Я САМА ДЛЯ СЕБЕ ТАЄМНИЦЯ

АЛЛА СТЕПАНЕНКО

        1

Я сама для себе таємниця,

Хто я, звідки мчуся і куди?

Ніби з казки чарівна жар-птиця,

Чи потік цілющої води.

Дихаю, живу сама собою,

Радість в серці піснею бринить.

Прагну я зустрітися з Тобою

І кохання ватру запалить.

       

        2

Одна однісінька – під небом на землі;

Одна однісінька – курличуть журавлі;

Одна однісінька – в тумані під дощем;

Одна однісінька – журба з душі тече…

Одна однісінька?

Ні! – крізь журбу зорить,

Бо десь ще є Душа, якій це теж болить.

       

        3

Мій корабель. Опущені вітрила.

О Вітре, дай вітрилам силу!

Я попливу в краї незнані

Туди, де жде мене кохання.

Через моря, крізь темінь ночі

До мене сяють рідні очі,

Крізь простір кличуть.

І без слова

Я чую їх закличну мову.

       

        4 

Не питай мене, як досіль жила,

       Не питай мене, не питай.

Не питай мене, де і з ким була,

       Зустрічай мене, зустрічай.

Доторкнись душі тихим полум’ям,

       Щирим усміхом привітай,

Підійду тоді, сяду поруч я,

       Тільки ти ні про що не питай.

Розкажи мені все несказане,

       Що одвіку між нами було,

Що не втратилось, і не кануло,

А до зустрічі нас привело.

        5

І знову ранок. Ніч забрала все:

Твої обійми і мої зусилля.

А нова хвиля щось ізнов несе, -

Чи серця радість, чи душі насилля…

Усе щезає. Кола по воді.

Було, чи не було? Чи тільки снилось?

Та світло давніх болісних надій

В душі моїй усе ж таки лишилось…

        6

 Яке то щастя – знати, що ти є!

Яка то мука – бути не з тобою!

На серці враз сніжинка розтає

І котиться гарячою сльозою…

З ДИТЯЧИХ ВІРШІВ

(Відтворено по пам’яті. Зошит

Із дитячими віршами втрачено)

ЗОРЯНА  ФАНТАЗІЯ

(Написано в 12 років)

Тихо на землю спустився

Вечір осінній оцей,

Місяць на небі спинився –

Відірвати не можу очей.

Зіроньки світять ясно –

Все ніби в казковому сні…

В цей вечір довкола прекрасно,

Не спиться в цю ніч мені.

Я думаю про тебе, Ярослав,

Прилинь, хоч на хвилинку,

Ти вісточку до мене присилав

Зорю-зоринку.

Шептала тобі ніжно:

- Давно чекаю…

І снилось, що хустинкою

Тобі махаю,

Хустинкою синенькою

Тобі махаю:

Прийди, рідненький мій –

Тебе благаю.