НА ПЛАХУ

Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)

Ніхто не пройде за тебе твого шляху,

Ніхто не житиме тоді твоїм нутром,

Коли тебе убивці поведуть на плаху

З твоїм священним і нескореним тавром.          

 Ніхто не знатиме у ту тяжку хвилину,

Як різатимуть у зап’ястя ланцюги,

Як гострий спис штовхатиме у спину,

Як буде плакати твоя душа з туги́.

 Ніхто не вгледить твої змокрілі очі,

І не почує шалений серця стук,

Вже не помітять, що ти не маєш  мочі

Ступити крок до смертоносних рук.

 Ніхто не бачитиме зірвану сорочку, 

В кайданах стерті ноги до кісток,

Ти з’явишся, як янгол у віночку,                      

Як злива слави й перемог ковток.       

 Ти йтимеш сміло, гордо й величаво,

Піднявши голову назустріч вітерцю,

Щоб промінь сонця обігрів ласкаво

Незламний дух нестримному борцю

 Ти пронесеш через страждання й муки,

Крізь гніт наруги і насильства біль,

З глибин життя аж до хвилин розлуки

Свою святу і незбагненну ціль.

 Лиш буде видно як тремтять від злоби

Твої скажені і безбожні вороги,

Лиш погляд твій відкриє слід жалоби

До тих катів, кого вже не простять Боги.

 Лиш буде видно як шепочуть губи,

Лише буде чути як ти благаєш світ,

Лиш  заскрегочуть твої обсохлі зуби,

Що в люд вгризатимуть священний заповіт.

 Ти всіх благатимеш в надії і з любов’ю,

Ти заклинатимеш і мертвих і живих,

Ти освятиш пролитою в них кров’ю

Наступних жертв до перемог нових.

 Своїм безсмертям ти поведеш до бою,

Навік забувши тієї плахи біль,

Усіх, хто мріє святою боротьбою

З тобою разом досягнути ціль.

 12.02.2012р