БЛАКИТНИЙ КОВАЛЬ

Я блакитний коваль,

Маю кузню свою.

Не залізо, не сталь —

Власну душу кую…

Роздуваю горно

Боротьби і шукань,

І палає воно

Серед грізних повстань!

Я себе розпалю,

Я розжарю свій дух,

І його переплю

У нестримність, у рух!

На ковадло життя

Кину серце своє,

Хай по ньому буття

Грізним молотом б’є!

Скачуть іскри рясні

У незміряну даль…

У чарівному сні

Я — блакитний коваль..

ОЛЕСЬ БЕРДНИК