Слова живуть в артеріях століть,
Слова живуть бо їх не зупинити,
Я сподіваюсь не наступить мить,
Коли ми перестанем говорити.
Хай якби нас не брали у ярмо
І заборони різні не робили
Не вдасться їм поставити тавро
І рідну мову нашу загубити.
Слова живуть допоки ми живі
І не підвласно часу це змінити,
Ніколи не згоріти їм в огні,
Ніхто не зможе їх заборонити.
11.06.12 Ілля Манченко м.
Маріуполь
Немає коментарів:
Дописати коментар