Він син, українського народу,
Він нації славетний провідник,
В душі його завжди була тривога,
Яку ніяк він подолать не міг.
Болів душею й серцем за країну,
За рідну неньку - де родивсь колись,
Він називав Матусей Україну,
Він ворогам не здався, не зкоривсь.
Його убили підло і підступно,
В німеченні розправелися з ним,
Заним усюди слідкували бурно,
Бо Україну він завжди любив.
За ним ішли не наче за Месієй,
Він словом власним надихав і вів,
Він був славетним сином України,
Ми маємо пишатися всі ним!
21.07.12 Ілля Манченко
Немає коментарів:
Дописати коментар