Ранок

Ранковий вiтер продуває,

 щебечуть дзвiнко солов' ї,

 багряне сонце виглядае,

 а синє небо все в рiцi,

 В срiбнiй росi трава iскриться,

 плетуться гуси до води,

 подекуди туман клубиться,

 повiтря свіже - хоч куди.

 Високi верби б'ють поклони,

 тихенько шепче осока,

 качки кричать мов мiкрофони,

 i яструб зирить звисока.

 Уже проснулися хлоп'ята,

 женуть у поле корови,

 бiжать за ними собачата,

 всiх лають з нiг до голови.

 Лелеки важно ходять бродом,

 шукають здобичi на днi,

 iдуть рибалки своїм ходом,

 в надiї що вони однi.

 Десь в далинi завiвся трактор,

 луною гори вiддали,

 лiтак у небi стрiльнув раптом,

 цiкавий свiт-живi б були.

 Журчить вода тихенько в рiчцi,

 пахучих квiтiв аромат,

 забилась риба вже у лодцi,

 i дятел б'є як автомат.

 Високо з неба хор прекрасний,

 дзвiнка мелодiя звучить,

 це жайворонка спiв чудесний,

 нас надихає i бодрить.

 Все ожило в цей ясний ранок,

 навколо рай-що хоч бери,

 щасливий вийди ти на ганок,

 живи, кохай, добро твори.

Автор: © Сергiй Завадiвський