Красуня осінь

Осінь тихенько ступає лугами,

 Граючись фарбами сонця,

 І відбиваються сонячні ґами

 У вітражах, і віконцях.

 Позолотила сади і діброви,

 Небо ледь-ледь підсинила,

 Потім насупила лагідно брови

 Й дощиком все це промила.

 Плачуть дуби і красуні тополі,

 Капають сльози даремно,

 Бо бешкетуючи, осінь поволі

 В казку зове їх таємно.

 З вітром шепочеться і наряджає

 Сонячним зайчикам крила…

 Весело небо всміхнувшись, гукає:

 - Добрий день, осене мила!

Автор: © Чумак Катерина.