Минає
час, пливе рікою,
Кудись
звертає за бугор.
Та
пам`ять ця завжди зі мною
Про той
страшний Голодомор.
Забути
все дитячі очі
На
фотокартках не дають,
Серденько
крають проти ночі
І тінями
в думках снують.
Ніяк не
можу зрозуміти,
Збагнути
те не можу сам:
Що
завинили бідні діти
«Червоним»
нелюдам – катам?!
Яку
загрозу становили?
Яку біду
несли Москві?
За що з
колиски їх в могили
Поклали
«ідоли» живі?
Мені
забути ту не в силах,
Картину,
з пекла що взялась:
«На
цвинтарі дітей Вкраїни
Кадриль
танцює Жовтий Князь».
Микола
Чат
Немає коментарів:
Дописати коментар