Нащо ж топити?

  

         "Ми, Іване, не примари –

          Є у нас душа і плоть!"

       Наталія Крісман, "В нас, Русалочок підводних…"

                                

Знаю, знаю вас – Русалок... 

І любові суть збагнув. 

Що наснилось – написалось: 

Всі претензії до сну.

О, блаженні сни піїта! 

О, нічний мій першодрук! 

Тільки нащо в сні топити – 

От ніяк не доберу. 

Ще і сон на тім урвати! 

Це ж, їй-бо, садизм якийсь... 

Вже кохати, так кохати... 

Ні – то  спати залюбки. 

Та по правді, любі-милі, 

З вами біса з два заснеш.

 Ще б мене отак хотіли, 

Як топили ви мене!..

Бо такий вже завжди клопіт,

Як поглянеш на чужих,

І не зчуєшся, як втоплять...

Є своя. Ото і втіх!

 Іван Левченко, першодрук, 21 травня 2015 року