ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ

До 201-ої річниці від народження
Великого Кобзаря

Ти був і є – гартований в борні
за Правду нашу у своїй оселі –
в часи оті, похмуро-невеселі,
коли наш люд, окрадений царем,
котив себе, мов каменя Сізіф.

Ляхи вбивали нас. І злигодні, і тиф,
та все одно з полеглих проростала
юнь українська всупереч катам
і тим, що їм курили фіміям,
бо невмирущі ми! – у просторі і часі!
Затям собі, вороже, назавжди!
Буди, Тарасе, Логосом своїм
отих, що сплять, що все байдуже їм!
І – тих падлючих мудрагелів,
які «за шмат гнилої ковбаси»,
якщо «зелених» пачку їм даси,
то й матір рідну продадуть…
До нас, Тарасе, із висот зійди!
Стань на чолі свідомо-небайдужих
і поведи на ту смертельну прю,
що переможну золоту зорю
із попелу і крові вже рождає!
Очоль, Тарасе, лави звитяжних –
палких, правдивих, духом бойових –
й веди на бій – змагання вирішальне:
чи бути нам собою, а чи ні,
й перемогти або злягти в борні!

Хай розійдеться по усій країні:
Шевченко з нами! Слава Україні!

Володимир Півень
07.03.2015