А нам на долю – тепер війна...

А нам на долю – тепер війна,
Та злет Героїв у світ зірок,
Та чарка в спомин гірка до дна,
Та вільний в спадок братів курок.

Та мить розлуки на все про все,
Та поцілунок і хрест в дорогу,
Та погляд мертвий в німе шосе,
Та покаяння і сповідь Богу.

Та свист набоїв у автомат,
Та металеві на вікнах шторки,
Та чужоземний крізь зуби мат,
Та озвірілі від сказу орки.

Та подих смерті дощем в лице,
Та мозоля́ми згрубілі пальці,
Та пересіяна рілля свинцем,
Та між світа́ми застиглі шальці.

Та у безмежжі тривожний сон,
Та перетерті в окопах струни,
Та з поля бою їм в унісон
Молитва дя́ки у бік Фортуни.

Та по спіралі - щодень війна,
Та побратимів на клич підмога,
Та в справі вірній - мета одна:
Лиш перемога! 
Лиш перемога!

22.04.2015р. Василь Ковтун