СОН СОЛДАТА ПРО КРАХ КРЕМЛЯ

Наснився диво-сон якось мені -
Прибулець я з планет вогню Сатурна,
Стрілою на вогненому коні
Лечу здолати Кремль небесним штурмом.

По ліву руку - Грім наш побратим,
По правий бік - сестриця-Блискавиця,
Де Мавзолей - там згарище і дим,
Казан смоли для нелюдів-убивців.

Цей штурм - не штурм, мала така лиш гра,
Триває мить, аби поруйнувати
Облудний міф кривавого царя,
Трикляте царство - мікс брехні та вати.

Та хай би хоч броньоване воно,
Як витязі - підступніі лиходіі,
Що стрімголов провадять люд на дно -
Й молитви досить в поміч до стихіі.

Хто б не ричав там Путіну "ура!",
Не вихвалявся світу в силі монстра -
Пухлину стрімко змінює дира,
На те у Бога завжди скальпель гострий...

Кривавий ранок 3емлю обійняв,
Вуста безмовно змовили молитву,
Мов сотні сонць виблискує броня -
Це вже не сон - ми йдем зі 3лом на битву!!!

(Роман Лесюк, Івано-Франківськ, пішов добровольцем...)