П О Е Т У

Поету суджено терновий

Вінок носити на чолі,

Народ вести за обрій новий,

Лишивши  попіл свій землі.

Та  Слово вічно буде жити,

Вірші несуть його зерно,

Святою мовою зігріте

У  людях  проросте  воно!

ОЛЕСЯ ЧАЙКА