МРІЯ

Знову хочу повернутися в дитинство,

Пробігти босим зранку по сирій траві,

Мене до себе батьківська хата кличе,

У ній пройшли усі мої найкращі дні.

Знов чую голос я Матусеньки старої:

Куди ж голодним синку знову ти побіг?

Торкаюся долонею малою,

До батькових мяких, красивих, пишних брів.

Біжу до річки, потім зразу в поле,

Аби почути ніжний голос солов'я,

Мене тоді ще не спіткало горе,

Яке я пронесу зсобою все життя.

Знову хочу повернутися в дитинство,

Бо там батьки іще красиві й молоді,

Піти із Татом на нічне мисливство,

Щоб назбирати повні кошики грибів.

Стоїть і досі ще батьківська хата,

Вона нагадує про звичаї старі,

Це пам'ятка навік про мого Тата,

Яку він будував для мене навесні.

P/S Світлій пам'яті мого батька

Манченка Анатолія Миколайовича

18-19.11.12 Ілля Манченко