Василь Ковтун
Ковтай баланду, люд покірний,
Тягни одурений ярмо,
Твій прояв волі неймовірний
Отримав заклику письмо.
Повіяв вітер змови й зради,
В тріумфі тішиться альянс,
Радіє знать, що йде до Ради,
Розкласти шулерський пасьянс.
Твої пориви сили й духу
Вродили славний результат,
Тепер мовчи, замри без руху,
Вивчай від гетьманів трактат.
Сховай у хлів сокири й вила,
Ще не прийшла для них пора,
Ще не зросла у полі сила,
Щоб дати бурю на-гора.
Не ті на Січі отамани,
Не ті на смерть ведуть бої,
Народ і ці ковтне омани -
Народ чекатиме ЇЇ.
Ковтай баланду, тьми отара,
Ковтай до сказу, хоч вдавись,
За вірність рабству – Божа кара,
Помри у ній, чи пробудись.
13.11.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар