Василь Ковтун
Ми зібрались біля Ради
Не для свята й на паради,
Не для співу і для танців
Як запроданці й засланці.
Не прийшли просити милість,
Стоїмо за справедливість,
За добробут, за достатки,
За реальнії податки.
Покидали рідні хати
Щоб обранців запитати,
Щоб отримати ваш звіт,
Хай почує людський світ.
Будем відповідь чекати:
Скільки ще нам всім страждати,
Скільки ще нам вас терпіти
І чим кращі ваші діти?
Звідки в банді регіонів
Та з’явились ті мільйони,
Може чесно заробили,
Чи украли й обдурили?
Як же так Верховна зрада
Голосує «всьо как нада»
Українським окупантам
За вказівкою гаранта?
Запитаєм Литвина
Що він є за дивина,
Як штовхнув Верховну Раду
На омани і на зради?
Як він тушок там розвів,
Мов би Рада свинський хлів,
Звідки взялись в Раді люди,
Що плюються як верблюди,
Коли «ліпляться» закони
Так потрібні регіонам,
Що біжать голосувати
Аби й далі грабувати?
Звідки взялись ті бійці,
Що об голови стільці
Розбивають опонентам,
Хто в тій банді диригентом?
Як з’явились кнопкодави,
Що немов би ті удави
Розповзаються по залі
Аж спітніли наче в салі.
Відривають власні жопи,
Не стидяться і Європи,
Що дивується над ними
І дорослими й чудними.
Як десяток депутатів,
Що вдають за демократів
За всіх дружно голосує
Та при цьому ще й глузує.
Вийде Чечетов прибреше
І потилицю почеше:
«Ми ж за чесність, за свободу»,
І що «треба так народу».
Як же ваш грішний язик
Та таке для нас ізрік,
Чи в умі ви помутніли,
Чи вже зовсім подуріли?
Та чи є у вас сумління?
Ви ж поклялись на служіння
Своїм людям як обранці,
Що ж ви пакосні засранці
Позабули людську волю
І народу гірку долю,
Що вам владу наділив
Та й обов’язки вручив?
Тож питаєм нині вас
Так по чім природній газ,
По чім м’ясо і бензин,
З чим іти нам в магазин?
По чім гречку купувати,
Як тарифи подолати,
Де дешевая капуста,
Бо в карманах уже пусто.
Де фінанси на заводи,
На науку, на природу,
На освіту, на пекарні,
На вояк і на лікарні?
Де роботи, де зарплати,
Як на ноги дітям стати,
Як тягнути в майбуття,
Де покращення життя?
Не напружуйте мізки,
Там у вас одні кістки,
Що вже жиром заростають,
Й каплі совісті не мають.
Ви ж нам гори обіцяли
Як нардепів обирали,
І життя за нас покласти,
А навчились лише красти.
Все давно всім зрозуміло,
Хоч ви й брешете уміло,
Ваша правда нам відома,
Серед вас нема свідомих.
Досить ждати, натерпілись,
Обіцянок вже наїлись,
Собирайте чемодани
І що духу на Багами.
Геть із Ради своє тіло,
Щоби тут і не смерділи
Ваші товсті гаманці
І обдрипані штанці.
Бо терпець давно урвався,
Вже весь люд на вас піднявся,
Залатає в штанях дири
І візьметься за сокири.
Не доводьте до гріха,
Бо посипеться труха
З ваших вкрадених заводів,
Літаків і теплоходів.
Закликаю вас, панове,
Не кажіть нам ані слова,
Ми вже все від вас почули,
І брехню ту не забули.
Краще просто так підіть,
І свій уряд заберіть,
І хай буде вам суддею
Воля Божа над моєю.
А не хочете тікати,
То з прем’єром за лопати,
Та ставайте тісно-густо,
Йдіть вирощувать капусту.
Попрацюйте трохи раком,
Обробіть гектарчик з гаком,
Може там до вас дійде
Хто тут влада, як і де.
Нам же браття українці
Разом всім, не по-одинці,
Волю й далі здобувати
Та країну будувати.
Без брехні, без паханів,
Поліцейських штурханів,
Без нещасних батраків
І голодних жебраків.
То ж цю владу треба гнати,
І про це нам слід подбати,
Люди мають добре жити!
Влада має їм служити!
14.05.2011р.
Немає коментарів:
Дописати коментар