РЕВОЛЮЦІЙНА КУРКА

Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)

Я у в’язниці - наче урка,

Як птаха, схоплена в полон,

Та і не птаха, просто курка,

Яку тримають на бульйон.

 Спіймали роботящу птицю,

Колючий дріт, вікно темниць,

Сокира гостра на полиці,

Та запах крові і гробниць.

 Повсюди звірі-птахолови,

Оскал скажений, гострий нюх,

На зовні - смирні богослови,

В житті - продажних зграя шлюх.

 Хто не приносить яйця спритно,

Тому дорога у супи,

Бандитам жерти ненаситно,

І не чекати з них крупи.

 Багром чіпляють гострим в ребра,

Ламають ноги, крила рвуть,

Аби не здохла, кинуть в цебра

Сухар подачки і скубуть.

 Гуляють бал убивці волі,

Глибокий в серці кігтів слід,

Розп’яття тіл на частоколі,

В очах холодний рваний лід.

 За що ж мені на це кляте пекло?

За що знущання злих вовків?

Мій рід гвалтують так запекло,

А я годую хижаків.

 А може й курці слід подбати,

Укласти праведне кубло,

Та золоте яйце надбати,

Та гурт зібрати все село.

 І тим надбанням іклам в рилу,

Та хай побачить кожен птах,

Що навіть курка має силу

З яйцем навести в звіра жах.

 22.02.2012р.