Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)
Він у нас такий один,
Майстер компромісу!
За словами - Божий син,
А на ділі - бісу.
Все волає, що болить
В нього ця країна,
І продовжує кривить
Байстрюка за сина.
Краще б ненці Україні
Байстюків не мати,
Щоб від роду і до нині
Від таких страждати.
Лиш сказала прощавай
Зраднику Морозу,
Як з’явився новий бай
Із того ж навозу.
Цей печеться за людей,
За їх біди й горе,
І тихенько у дітей
Краде дім і море.
За селян душа болить,
Сам з такого роду,
В очі бреше і кричить,
Що земля народу.
За свободи все турбує,
За народне братство,
А за спинами будує
Своє радне царство.
А щоб люди не змогли
Там його дістати,
Кругом Ради обнесли
Чи паркан, чи грати.
І тихесенько сидить
В теплім хлібнім місці,
Якби двісті років жить,
То сидів би й двісті.
Так вліпив собі в мізки,
Що й на лобі стікер,
Сам і вірить в ті казки,
Що він кращий спікер.
А як декому прийде
Його з крісла гнати,
Він управу всім знайде,
Знай з ким діло мати.
Бо йому це він сказав
Фраєр з паханату,
Що злодюгами напхав
Ту верховну хату…
Не второпати чудному
Доктору науки:
Вже скрутили не одному
Голову за муки.
То ж подумай, владний пане,
Закликаєм грізно,
Бо народна влада стане,
Тоді буде пізно.
27 жовтня 2011 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар