Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)
Арешти, суд, в’язниця,
Де ділась правда Божа?
У гратах колісниця,
Колюча огорожа.
Тяжкі залізні двері,
Ворота на затвори,
Та проліски у сквері,
Агонія потвори.
За розкладом обіди,
Побаченням хвилини,
Вливають людоїди
Гадючі краплі слини.
Світ неба у клітину,
Звук кроків за дверима,
На поперек хустину,
Злий погляд за плечима.
Ліхтар у сонні очі,
В куточку павутина,
Приниження дівочі,
На відео картина.
Напруження для руху
І болі слід щоразу,
Знущання волі й духу,
Бал сатани від сказу.
О як же хочуть звірі
Свободу й волю вбити,
Та світлі дні у сірі,
У тьму перетворити.
Чи може б краще вмерти,
Забути біль і сльози,
Та з пам’яті не стерти
Тим проліскам загрози.
Тоді ще треба жити,
Не дати звіру тіла,
Лиш горе відтужити
Та братися до діла.
Розплести буйні коси
Та розігнути спину,
Та у холодні роси,
Та бігти без зупину.
Та з проліском в дорозі
Вдихнути волі й сили,
Щоб віри в перемозі
Нічим не загасили.
Вогонь у серці зріє,
В душі весна клекоче,
Бажання думу гріє,
Підтримай, Боже-Отче.
Не дай же покоритись,
Зламатись на півкроку,
На тінь перетворитись,
Забути днів толоку.
Капель пливе в надію,
Дух віри допоможе,
Не покорити мрію -
Весна все ж переможе!
03.02.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар