Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)
Я повернусь, зітріть з обличчя сльози,
Тримайте наготові кулаки,
Сніги розтануть, розтопляться морози,
У небі закружляють співаки.
У небі закружляють співаки.
Ріка розмерзнеться і заживе водою,
В легенькі хвилі заглянуть вітерці,
Земля прокинеться і смілою ходою
По ній гулятимуть розбуджені творці.
Заграє сонечко своїм веселим ликом,
Теплом надихає за комірець пісень,
Позве в політ лелека вільним криком,
Життя з надією полине в новий день.
Ударять дзвони Божого веління,
Церкви засяють духом куполів,
Народ підніметься за покликом сумління,
До справи кинеться у бур’яни полів.
Візьметься вірною і дружною юрбою
Очистити від бруду рідний край,
В полях проораних заграє гурт сівбою
В надії виростить священний коровай.
І в тій толоці на зло суворій долі
Я разом з вами стану до робіт,
Я прилечу до вас із каземат неволі,
Щоб чути звуки весняни́х трембіт.
У небо гримнемо козацьким вільним співом,
Так щоб здригнулася велика славна Русь,
Тримайте гурт і кулаки зі гнівом,
Чекайте з вірою - я скоро повернусь!
29.02.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар