ЛЮСТЕРКО

Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)

Вдивляюсь в люстерко привітливо,

Йому свою вроду несу,

Чекаю на правду прискіпливо

Про серце, про душу, красу…

 Десь там, де моє відображення,

Живе непідкупний знавець,

Що скаже про істину враження,

Лиш май для розмови терпець.

 А знати ж і чути так хочеться,

Так мрію про добрі слова,

Аж серце тремтить і лоскочеться,

Як дзиґа біжить голова!

 Повідай мерщій, моя правдонько,

Дай відповідь, добра душа,

Чи ж можу плескати я ладоньки,

Літати, як в небі пташа?

 Чи ж маю надію полинути

У танець від радощі слів,

Чи ще не зібрались покинути

Мене моя пісня і спів?...

 І відповідь слів коротесенька

Ввірвалась у вирій думок,

Люстерко всміхнулось легесенько:

«Ти - гарна! Найкраща з жінок!»          

22.03.2012р.