БЮДЖЕТ

Лиш коментарій до сюжету,

Що котрий день в моїй душі

Довбає яму для клозету,

Мов екскаватора ковші.

 Лиш пару слів за власні думи,

За те, що вичитав з газет,

Про здерті з нас мільярдні суми,

Котрі запхали у бюджет.

 Про те, як з них дорогу щастя

Будують, начебто, для нас

Ті будівничі, що зап’ястя

Вкривають із бюджетних мас.

 Про те, як нові стадіони

Ростуть в містах немов гриби,

Про те, як наші ж міліони

Бюджетом роблять нам гроби.

 Про те, як ратна митна служба

Вже переповнила статті

І наша із бюджетом дружба

Комусь додасть «бабла» в житті.

 Про те, як нові автобани

Прикрасять наш понурий світ,

За що бюджетними-цигани

Дадуть брехливо-творчий звіт…

 Так можна й далі вести мову,

Лиш май папірус для сонет,

Про той грабіж, оману й змову,

Які приховано в бюджет.

 Тут що не слово – вир емоцій,

Що не стаття – страхіття й глум,

Бюджет пиляють в сотні порцій,

А для народу ж - тирса й сум.

 Така історія сюжету,

За цей мільйонний океан,

Змиває жадність суть бюджету,

Що носить назву «деребан».

 Інакших дум не має розум

Від дій «з панятієм» писак,

Тут все відомо й без прогнозу:

То не бюджет – то вже «общак».

 Василь Ковтун.  20.04.2012р.