Василь Ковтун (НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)
А завтра знову все спочатку,
Як тільки небо явить день,
Лише залишиться на згадку
Церковний гул святих пісень.
Серця потроху охолонуть,
Турботи кинуть в вир життя,
Слова молитви десь потонуть
У ріках грішного буття.
Відновлять силу люті чари
Знов запаскудять душі нам,
Посіють жадність, злобу й чвари
У молитов священний храм.
Буденний світ засмокче в пекло,
Де темні сили правлять бал,
Де гризтись будемо запекло,
Забувши світлий ідеал.
Скажи, воскреслий Божий Сину,
За кого ж в муках ти помер?
Чи не такі ж в тяжку годину
Тебе зганьбили як тепер?
Чи гідні ми чуття довіри
І ласки Господа-Отця,
Твоїх страждань, твоєї віри,
Твого славетного кінця?
А може це, всевишній Боже,
І є твій іспит, пробний тест,
Перевіряєш – як хто може
Свій на Голгофу нести хрест?
15.04.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар