ФУТБОЛ

Василь Ковтун

Я вболівальник з минулих часів,

Коли ще дитиною грався,

Коли у гармидері шкільних голосів

На полі з м’ячем  зустрічався,

Коли у повітрі лунало - «Вперед!»,

З трибуни злітали, як з шила,

Коли ложка дьогтю паскудила мед

І гнали арбітра - «На мило!».

Коли милувались від пензля творця

Художнього дійства на полі,

Коли кожен воїн палав за жерця,

Як «метр» помирав у футболі.

Коли у командах не знали заброд,

У селах майстри виростали,

Коли з перемогами плакав народ,

Хрестив на нові п’єдестали. 

Коли ще безвусих старанних синів

Країна у думах носила,

Коли ще не знали багатих чинів

І в чому насправді їх сила…

Зійшли в небуття ті славетні роки,

Загублено доларом школу,

Злетілись на поле криваві круки

І по́минки грають футболу.

Зґвалтовано совість і правді кінець,

Не зріти футбольної казки,

Заховано гру у товстий гаманець

І в цьому жахіття поразки.

Тут все продається і навіть душа,

Забули про гордість і славу,

Вбивають за крихту черствого гроша

З футболом футбольну державу.

 04.05.2012р