ПОГАНО СПЛЮ

Василь Ковтун

Погано сплю, замучило безсоння,

Як пес із во́шами кручуся у кублі,

Довбають думи, як дятли підвіконня,

Боки намуляли газовані рублі.

Працюю тяжко, в турботах до народу,

Не маю ча́су для спорту й привілей,

Я не за гроші, чи якусь там нагороду -

Себе терзаю для простих людей.

Аби позбавити кортежу стольне місто,

Придбав простенький для руху вертоліт,

Не маю права в трамвайне лізти тісто,

Не маю права, як злидня, дивувати світ.

Аби  не клянчити квартиру у держави,

Живу в сільській норі, неначе тхір,

А що тут дивного, таке отримав право-

Хатинку збудувати межи гір.

Басейни, сауни, альтанка серед ставу,

Для гольфу поле, пару страусят,

Паркан і вертухаї стережуть заставу,

Мій сон в колисці і шашлик із поросят.

Лісочок поруч, мисливське господарство,

Для водних процедур відгородив Дніпро,

Живу як всі, це ж не якесь там царство,

Тут місце для поетів - звеличую перо.

В землянці тій пристойно все і мило,

На стелі люстри у тисячі вогнів,

На кожнім поверсі обстрижене бурмило

Сховало в кобуру свій пістолетний гнів.

В окремім залі музейне справжнє диво,

Що еротичний породжує екстаз,

Коли затягує так смачно й особливо

Щоденну пісню золотенький унітаз.

Все як годиться, чинно і шляхетно,

Живи собі і думай за народ,

А якщо красти, то уже конкретно,

Не шапку ж красти - я ж не ідіот.

Нічого зайвого, така собі хатинка,

Я тут і гніваюсь, і славно веселюсь,              

Моя спадає тут біля ікон сльозинка,

Коли напружений я за народ молюсь.

Та лиш второпати мені ніяк не в силі:

За що ж прокльони я людські терплю,

Коли ж замовкнуть ті народні хвилі?

А щоб вам грець - я із-за вас не сплю!                   

 27.05.2012р.