НЕ КОРИСЯ

Василь Ковтун

Це ж треба так вляпатись нам у холеру,

Щоб клятий непотріб вимучував нас,

Щоб здати клейноди до рук мародеру,

Щоб мудрість народу ганьбив свинопас.

Це ж треба так неньку свою не любити,

Щоб о́рдам чужинців віддати в полон,

Щоб пам'ять про дух козаків розгубити,

Щоб в ханство з подякою йти на поклон.

Це ж треба так предків своїх зневажати,

Щоб ворог нахабний їх славу топтав,

Щоб міг на могилах себе розважати,

Щоб кров у нащадків безкарно смоктав.

Це ж треба халупу свою змайструвати,

Як вовк одинокий за краєм села,

Щоб навіть не чути як згорблена мати,

В полоні помре без води з джерела.

Це ж треба так діток своїх відцуратись,

Щоб власне майбутнє під корінь косить,

Труситись від стра́ху, весь час озиратись,

І з тим боягузтвом їх в жертву носить.

Це ж треба родитись людиною в світі

За Божим наказом для праведних справ,

Щоб скиглити звіром, упійманим в сіті,

В котрого ординець свободу забрав.

Це ж треба так жити, щоб рабство і волю

Зрівняли в свідомості скорених мас,

Щоб підлість і хамство, брехню і сваволю

Вклепав в наші  думи отой свинопас.

Це ж треба змиритись, зігнутись, мовчати,

Щоб ворог і далі у душі плював,

Щоб міг запрягати, вбивати, повчати,

Щоб врешті наш розум те рабство зірвав.

Вже час захлинутись від поту і крові,

Потонути в горі від сліз і плачу,

Вже стогнуть Карпати і хвилі Дніпрові,

Я з їхнього болю із кров’ю кричу:

Не гнися , не бійся, не плач, не корися,

Рабам не дарують ні волю, ні рай,

З колін піднімайся, з ордою борися -

За предків, за матір, за діток, за край!

09.09.2012р.