СОБОРНА!

Василь Ковтун

Свята, як Дух, соборна мрія,

Людського поклику вінець,

Над краєм гордим майоріє,

Єднає тисячі сердець.

Софійським дзвоном лине пісня

Та вість розносить навкруги,

Як люд країни, взявшись тісно,

З’єднав Дніпрові береги.

Ті, що стерпіли біль і муки,

Ті, що на смерть за неньку йшли,

Взяли соборний прапор в руки

Та нам його передали.

Тримаймо ж, браття, стяг цей чесно,

Шануймо вічний заповіт,

Щоб Схід і Захід, що воскрели,

Не знали б більше горя й бід.

Щоб навіть думка не літала

Над нашим краєм про розбрат,

Щоб кров у жилах пам’ятала,

Що українець - то є брат!

Щоб ворог, сповнений жадоби,

Не мав і мрій до берегів,

Щоб матерів своїх утроби

Родить не сміли ворогів.

Щоб наші діти, наші внуки,

Поглинуті у вир турбот,

Всмоктали з молоком науки,

Що ми єдиний є народ!

Щоб кожним серцем по країні,

Де зародились козаки,

Ми прославляли б Україну -

Соборну! Вільну! На віки!

21.01.2012р.