Василь Ковтун
Зловісна завірюха
Кружляє і мете.
Щипаю ніс і вуха,
Не знаючи про те.
Що ми зігріті мрією
І віримо у сни,
Не скорені з надією
Чекаємо весни.
Що там за ураганами
Проснеться молоде,
Розквітлими каштанами,
Життя нове прийде.
Здолає силу лютую,
Притулиться чолом.
За віру не забутую,
Зігріє всіх теплом.
Протягне руку кожному,
Хто в думах не блукав.
Хто руху подорожному,
Весну в душі плекав!
03.02.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар