Це глум над памяттю святою

У вашу душу я не лізу,

 Душа для кожного св”яте.

 Тоді чому, мов у валізу,

 У мою душу лізете.

 Як міг, імперський недомірок,

 Дитя проекту КГБ,

 Собі дозволити цей вирок,

 І так принизити тебе!

 „Без Украины б победили”

 Мільйони дочок і синів,

 Твоїх здригнулися в могилі,

 Від цих страшних, цинічних слів.

 Всі твої жертви, Україно,

 Із вуст правителя Кремля,

 Були даремні? Тож повинна,

 Розверзнуться під ним земля!

 Не провалилася! Змовчали,

 Промовчав Уряд, Президент.

 У Раді тоже не вбачали,

 Це за серйозний інцидент.

 Як цим мільйонам розказати,

 Що їх даремна смерть була!

 Не треба було їм вмирати,

 Росія б так перемогла.

 Коли принижують заслугу,

 Мого народу в Перемозі,

 По рабськи зносити наругу,

 Терпіти мовчки я не в змозі.

 Це глум над пам”яттю святою,

 Усіх полеглих у ці дні,

 І тою страшною ціною,

 Що мій народ сплатив війні.

 Плювок у душу ветерана,

 І ще живущих нині вдів.

 Страшна ятрить в народу рана,

 Не заживе впродовж віків.

 То ж перед пам”яттю святою,

 Усіх полеглих в цій війні,

 Не дай глумитись над собою,

 В обличчі новім сатані!

              

10.01.2011 р.  Мирослав Вересюк.