Почуй моління

Від болю у грудях,

Від суму на людях,

Від сорому за вперту лінь,

За деградацію прийдешніх поколінь,

Від маминої втоми і жалю,

Тебе, Всевишній, я навколішках молю!

Не залишай слабких дітей,

Не зачиняй Своїх дверей,

Вівцю до істини веди,

Душею спраглих – до води,

Додай віршам нових ідей,

Не дозволяй страшних смертей,

Страждання, війни і безвихідь…

Хай сонце віри в серці світить!

Розрада у Тобі одному,

Твоя Любов вгамує втому…

Ти – справедливість і надія!

Без Тебе жити я не вмію,

Почуй моління і пробач

Безсовісність людських невдач.

ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА