Для незнайомого

В твоїх очах багато суму –

Затягнуть будь-кого в печаль.

Важку ти маєш, певне, думу,

У всіх ти викликаєш жаль.

Твій смуток глибше океану,

Хоч і веселий ти, а все ж,

У вічі, як дивитись стану –

Іронія життя без меж.

Твого я імені не знаю,

Звідкіль прямуєш і куди,

Та не турбую, не питаю,

Не переплутую світи.

Слова думками надсилаю,

Вітаюсь з поглядом твоїм,

І потаємне відкриваю

Ключем чуттєвим і простим,

Невипадково зустрічаю

Ранковим сонячним дощем,

Для незнайомого складаю

Рядки у зошиті своєму.

Мій таємничий незнайомий,

Тебе я збережу в словах,

І хоч чужий і невідомий,

Все ж зазирай до мене в снах.

 ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА