Василь Ковтун: Тебе нема…

Мамі Героя Небесної Сотні Володимира Мельнічука пані Надії і усім матерям, хто втратив своїх Синів ... вклоняюсь.

Тебе нема… 
Січе безжально вітер,
Шалений ритму струм
Зриває з крон листки,
Дощем пливе зима,
Під обеліском квіти,
І мій одвічний сум
Сльоза́ми в пелюстки.́

Тебе нема… 
Ти відлетів журбою,
Сховавши в небосхил
Поранення крила́,
А я тепер сама,
І слі́дом за тобою
Тягну́сь з останніх сил,
Згораючи дотла.

Тебе нема… 
Ревуть в напрузі жили,
На стомлене чоло, 
Лягає чорний слід,
В полон бере пітьма,
Ледь-ледь збираю сили -
Тепер моє крило 
Вже рветься в той політ.

Тебе нема… 
Життя довічна смута,
Багровий в ранах сніг,
Смертельний листу тріск,
Порив жаги дарма -
Не відпускають пута
Моїх прикутих ніг
В холодний обеліск.

Тебе нема… 
Оплакую світлину,
В мольбі бракує слів, 
Біді немає меж,
Десь там спішить весна, 
В ній пісня соколина,
Та що мені той спів -
Мене немає теж.

Василь Ковтун. 25.12.2015р.