Василь Ковтун: О, мій Майдане! Острів волі…

О, мій Майдане! Острів волі,
Шматочок гордої землі,
Нестримний вітер в чистім полі,
Свічі вогонь у чорній млі.

Мої надії й сподівання,
Мій крик розп’ятої душі,
Мої звитяга і страждання,
Мої молитва і віршІ.

Моя нескорена свобода,
Мій незгасимий смолоскип,
Моя шалена насолода,
Мій зранений і слізний схлип.

До тебе кличу, рідний брате,
Тобі страждальну думу шлю,
З твоїх хрестів мурують грати,
Тебе заковують в петлю.

В твоїй душі вбивають віру,
У твоє серце ллють смолу,
На твій порив всадили звіра,
З очей випалюють золу.

Прокинься брате, стань до бою,
Нас небагато, та ми тут,
Хто ще живі – усі з тобою,
Готові на новий редут.

Не дай себе втягнути в прірву
Потоком бруду й нечистот,
Покрити гідність, честь і віру
Блювотою нових істот.

Не дай себе на попіл стерти 
Обманами нових катів,
Не дай зганьбити пам'ять мертвих
Твоїх навік живих братів.

Не дай новим кривавим зливам
Твої розмити береги,
Хай твоя кара справедлива
З лихвою забере́ борги.

О мій Майдане! Рідний брате,
Покори й немощі не знай, 
Коли з хрестів мурують грати –
То знову, брате, запалай!

Василь Ковтун. 18.02.2017р.