Мамі Героя Небесної Сотні Сергія Кемського пані Тамарі і усім
матерям, хто втратив своїх Синів ... вклоняюсь.
Не плач, моя мамо! Я завше з тобою,
Он, бачиш, надво́рі - знову зима,
Сніжинки кружляють небесні юрбою
І кожна від мене тебе обійма.
А, бачиш, синичка? Присіла на грушу,
Радісним співом пробуджує світ,
То я, моя нене, лечу тобі в душу
І шлю тою птахою з неба привіт.
Радісним співом пробуджує світ,
То я, моя нене, лечу тобі в душу
І шлю тою птахою з неба привіт.
А там он калина. Червона-червона,
Упала на сніг, як майданами кров,
Не плач, моя мила – то ллється у гронах
Моя незгасима до тебе любов.
Упала на сніг, як майданами кров,
Не плач, моя мила – то ллється у гронах
Моя незгасима до тебе любов.
А, бачиш, у небі - заграла веселка,
Здавалось би диво, а ж їй - не пора,
То я, моя люба, неначе з люстерка
Всміхаюсь до тебе цілунком добра.
Здавалось би диво, а ж їй - не пора,
То я, моя люба, неначе з люстерка
Всміхаюсь до тебе цілунком добра.
Не плач, моя мамо! Не тішся журбою,
Куди б не стелився твій далі маршрут,
Тепер я з тобою… Я завше з тобою…
Я нині довкола, я поруч, я тут…
Куди б не стелився твій далі маршрут,
Тепер я з тобою… Я завше з тобою…
Я нині довкола, я поруч, я тут…
Василь Ковтун. 15.11.2016р.
Немає коментарів:
Дописати коментар